Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Особливо вражають сторінки, де смертельним шрифтом викарбувано слова: "голод", "голодомор" Трагічна пам'ять про голодомор - то як чорний, незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати. Але мусимо... Адже лише правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого, аби не повторилось найстрашніше за усю історію України - штучне насильницьке винищення людей. Напередодні Дня пам'яті жертв голодомору 1932-1933 рр. у нашій бібліотеці сторінки тих страшних років обговорили учні 5 та 6 класів. Заразом не оминули й подій Великого Терору.
top of page
bottom of page
Comments