Сьогодні Чистий четвер. Його у нас ще називають Страсний або Жильний. Всі християни добре знають чим він традиційно важливий для церкви. Цього дня Ісус Христос в знак покори омив ноги своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері. А ще він молився у Гетсиманському саду, був зраджений учнем своїм Юдою, заарештований та посаджений в темницю. Народна традиція, яка прив’язана до цього дня, не менш багато, аніж християнська і так тісно колись вони були між собою переплетені, що важко тепер відділяти одне від одного. Зрештою, та чи треба? От самі судіть. Чистий четвер в наших предків вважався днем весняного очищення. Ще до східсонця господар та господиня робили лад в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хаті. В саду і на городі згрібалося на купу торішнє листя, бадилля бур’янів та підпалювалося господарем. При цьому промовлялися слова закликання: «Смерте, смерте, іди на ліси, іди на безвість, іди на моря. І ти, морозе, великий і лисий, не приходь до нас із своєї комори. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море почвалала!» А ще в Чистий четвер до схід сонця матері купали малих дi¬тей, щоб були здорові, щоб заворожити недуги та відвести від них смерть, бо за народними віруваннями навіть "ворон у цей день купа своїх воронят", і тому вони живуть сотні літ. А хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий аж до наступного чистого четверга. Купалися того дня до схід сонця і дорослі хворі люди. Робили то вночі — «поки ворон дітей не купає. Опісля набирали з свого купелю відро води, виносили на перехрестя «щоб там усе лихо зоставалося», виливали там, примовляючи: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки». Тому вештатися того дня перехрестями не радили, щоб випадково не втупити в ту воді і не підібрати залишену там хворобу. Неоднозначний звичай? Авжеж. Я видно з описаного вгорі магічність цього дня у віруваннях наших предків була зашкальною. Та це ще далеко не все. На Покуті дівчата цей день заворожували собі красу. Збиралися перед світанком на берегах рік та озер і там дожидалися сходу сонця. Щойно воно з’являлося з-за обрію, дівчата роздягалися, розпускали коси і стрибали у воду, примовляючи при тому: Водане, на тобі русу косу, Дай мені дівочу красу! А ще перед світанком чистого четверга господиня обійстя сідала на порозі і виводила з кужеля нитку, сучачи її навпаки: крутила від себе. Така нитка вважалася чарівною. Її вживали в медичних цілях. При розтягненнях перев’язували нею хворе місце. А ще вважалося, що в Чистий четвер корисно стригтися. Тоді голова не болітиме, волосся не випадатиме та буде густим та слухняним. Коли ж в цей вечір перуть білизну з попелом, то попіл зберігають, як засіб проти лишаїв на людях і худобі. В полі по обіді аж до після провідного тижня вся праця зупинялася. Та найважливіше в народній традиції для цього дня – це те, що остаточно закінчували писати писанки та починали пекти паски. Увесь піст, починаючи з першого тижня, господиня чи господар викидали на горище хати щочетверrа по поліну. У чистий четвер ті дрова з горища здіймали, клали у піч з галузкою свяченої минулорічної верби, і напалювали піч на перші паски. Разом з тим в печі готували і сіль для великоднього столу. Бралася грудка солі, загорталася в ганчірку і клалася у піч. Вранці на Великдень, як сідали за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покутті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при недугах. В церкві цього дня відправляються «Страсті». «Страсна» свічка була в глибокій пошані в українців. Наші предки вірили, що вона має велику магічну силу. Її несли з церкви обережно і так, щоб вона не погасла. Для того, щоб полум’ям страсної свічки викоптити хрест у хаті на сволоці — «щоб лиха нечисть хату минала». Її запалювали перед святими образами, коли на мешканців дому нападав страх. Так, під час великої грози запалювали страсну свічку, «щоб грім хати не спалив». Запалювали цю свічку і при тяжкій хворобі людей або худоби, а також під час тяжких пологів; давали в руки вмираючому. Хто дуже хотів бачити відьму, той в кожний четвер Великого посту робив борону з осикового дерева, а в Чистий четвер кінчав її. Прийшовши з церкви додому, йшов з запаленою свічкою в коровник, сідав за тією бороною і тоді міг би бачити відьму. Сьогодні ж чистий четвер. Нехай чистими буде не тільки ваше тіло, чистими будуть Ваші думки та, особливо, вчинки. Міцного здоров’я усім! Будьте для себе та для рідних страсною цілющою свічечкою.
Comments